Микола Озюк розповів «Волинським Новинам» про те, з чого розпочинався і як влаштований дворовий футбол на Волині.
За матюки – штраф
…Я сам грав у футбол, і родина у мене дуже спортивна. Колись виступав у дитячо-юнацькій лізі, тато грав на область. Футбол у Ківерцях занепадав – замість нових майданчиків відкривали бари. Мені було 16 років, коли вирішив із хлопцями збурити цікавість до гри мільйонів. Нас було тоді шестеро, ми змалку грали, де могли, у футбол, тож вирішили влаштовувати турніри з дворового футболу в Ківерцях. Перший, як пригадую, відбувся 1 квітня 2011 року.
Ідею ми підглянули в мережі, такий собі Віталій Вознюк у Києві влаштовував чемпіонати, у яких грали прості хлопці й чоловіки.
Це справді дворовий футбол, такий був дуже популярний колись. З «резинок» і пустирів виростали таланти для великого футболу.
Стежимо, аби не було так званих «підстав» – аматорів та професіоналів. Для цього ведемо базу гравців. Починали із 6-10 команд, нині в турнірах і чемпіонатах під егідою Асоціації дворового футболу Волині грає 72 команди. Зазвичай турніри відбуваються у форматі 5 на 5, іноді – 8 на 8. Судять поєдинки арбітри, які пройшли відповідне навчання у ФФУ.
Дворові ліги колись започаткували на Волині, у Києві, Кривому Розі, Чернігові та Луганську. У Боратині ми одного разу провели чемпіонат країни серед збірних дворових команд.
Вікові обмеження відсутні. Найстарший учасник турнірів – 62-річний Іван Козел, викладач ЛНТУ.
Глядачі люблять такі матчі за відкриті емоції та чесність боротьби – ви ж розумієте, що договорняків чи гри на фіксований результат тут бути в природі не може. Ставки не приймають, а колеги по команді, коли дізнаються про ймовірну зраду одного з гравців, вирішать питання по-дворовому…
Намагаємося, аби матчі відбувалися пристрасно, але без нецензурщини. За лайку штрафуємо.
Дворові, але з тренерами та амуніцією
Найбільше глядачів серед ігор нашої ліги було на поєдинку між командами сіл Рожищенського району – Духче та Сокіл. Другого дня Великодня прийшла приблизно тисяча вболівальників. Цього року ці команди знову пообіцяли зіграти між собою.
Приємно, що організаційний рівень у самих командах підвищується. Чимало дворових команд уже мають тренерів, дбають про свій імідж, забезпечили екіпірування.
У літній сезон наша робота відбувається так, аби зіграти якомога більше матчів і регулярний чемпіонат. Можна просто щотижня грати двір на двір, а можна це робити з більшим спортивним інтересом, виступати проти команд з інших сіл і міст. А ще – отримувати призи й сертифікати від наших спонсорів. У цьому сенсі дуже вдячні таким представникам влади, як Володимир Дейна (депутат обласної ради).
Звісно, після того, як у багатьох містах з’явилися майданчики зі штучною травою від Фонду Ігоря Палиці«Тільки разом», організовувати змагання стало набагато легше. Останній турнір у Маневичах відбувся саме на такому стадіончику, в Ківерцях також граємо на майданчику подібного спортивного комплексу. Цього року планую зробити 20 турнірів – і одноденних, і великих чемпіонатів.
Найбільше перемог у волинському дворовому футболі наразі у моєї команди – ківерцівського «Імпульсу», дуже сильний ФК «Оконськ». Приємно, що часто наша ліга виконує природну функцію дворового футболу – пошук талантів. Наприклад, Вадим Шостак розпочинав із дворових турнірів, його помітили тренери, й хлопець опинився у чернівецькій «Буковині». А цими тижнями стало відомо, що його підписує іспанський клуб.
Наші турніри часто відвідували або дарували призи учасникам Дмитро Козьбан, Богдан Шуст, Юрій Габовда. Нещодавно переглядав фото з перших чемпіонатів і впізнав у одному з гравців нинішнього захисника «Волині» Юру Романюка.
Юрій Кончевич